середа, 17 грудня 2014 р.

Як видалити Facebook-вірус

Останні дні Facebook користувачів захлеснула хвиля нового вірусу, який постить повідомлення (та відмічає Facebook друзів) які приводять до скачування скрипта, який в свою чергу заражає комп'ютер. Трохи путано пояснив, але впевнений вви розумієте про що мова.

Нижче відео як обезопасити свій Facebook - аккаунт

понеділок, 15 грудня 2014 р.

Святий Миколай чи дід Мороз?

День святого Миколая (також Свято святого Миколая, у народі — День Миколи, Зимовий Миколай) — це день святкування та вшанування пам'яті Святого Миколая у католиків та православних. Ті церкви, які дотримуються юліанського календаря, відзначають свято 19 грудня за новим стилем (у 20-21 століттях), а ті, що дотримуються григоріанського календаря — 6 грудня.

В Україні, за традицією, в цей день батьки вночі кладуть дітям подарунки під подушки, зберігаючи у таємниці свою причетність до подарунків, для того, щоб діти вірили у чудо, звершуване святим Миколаєм і вчилися милосердя в святого.

В пам'ять про милосердя святого Миколая, в цей день відзначається Міжнародний день допомоги бідним.

Традиція дарувати подарунки
День святого Миколая. Картина голандського художника Яна Стена. Поміж 1665–1668 роками
Коза, ангел, кобила і смерть в процесії Мікулаша (св. Миколи) в Чехії. Початок XX століття.

Святий Миколай був багатою людиною і дбав про бідних людей тих часів. Найбільш імовірно, що традиція дарувати подарунки пішла від відомого випадку, коли один збіднілий чоловік не міг забезпечити своїх трьох доньок приданим. За тамтешніми звичаями, вони не змогли б вийти заміж, і, якщо б їм не вдалося знайти роботу, то довелося б стати повіями. Миколай, у той час ще не єпископ, дізнавшись про це, вирішує скористатись батьківським спадком щоб зарадити біді. Протягом трьох ночей він пробирався до убогої хатини та щоразу закидав крізь вікно у кімнату, де ночували сестри, шмат золота — на придане для кожної з дочок. Крім того, святий Миколай бажав, щоб ті три дочки не знали хто їм закидав це золото.

Ймовірно, ця традиція пішла з середньовічної Німеччини, де напередодні свята батьки презентували дітям новий зимовий одяг. З часом це почали робити таємно, вночі, щоб діти вірили в чудеса святого. Згодом почали також дарувати ласощі: горіхи, сухофрукти та особливі солодкі хлібці з сушеними грушами; шкільне приладдя, іграшки, які клали в нові чи начищені та відремонтовані старі черевики, які ставили поблизу камінів, чи у панчохи, які вішали на каміни. Діти вірили, що святий саме через камін закидає в дім подарунки. Неслухняних дітям клали в'язку різок. Вважалося, що імена тих хто гідний чи не гідний подарунка записувалися в Золотій книзі, якою володів святий Миколай. Діти також часто вірили, що Миколай приходить з осликом, який допомагає йому. Тому вони клали поруч зі своїм взуттям моркву для нього. Вважалося, що віслюк веде свій рід від осла, на якому Ісус Христос святково в'їжджав у Єрусалим напередодні Розп'яття.

В деяких країнах Миколай має також інших супутників. У Австрії напередодні свята містами бігає чортівня, яку згодом, розганяє святий Миколай, вирушаючи роздавати подарунки. В Чехії вірять, що святого супроводжують чорт і ангел: кожен з них має книгу, де занотовуються добрі і погані справи дитини, на основі яких святий вирішує, чи гідний малюк подарунків. В Голландії діти вірили, що святитель щороку приїжджає в Роттердам на кораблі з Іспанії, яка уособлювала «теплі країни». Миколай в'їжджав у місто на коні у супроводі «Чорних Пітів» — помічників-негренят, — у червоному облачанні католицького єпископа й з єпископською палицею, і, їздячи країною, дарував подарунки. Сьогодні на основі цієї легенди щороку відбувається театралізоване дійство.

З часом діти почали писати листи святому, в яких перелічували добрі справи, просили пробачення за погані і писали, який саме подарунок хочуть отримати.
Святий Миколай з помічником і чорти навколо них. Театралізоване дійство в Баварії, Німеччина (2007)

З Німеччини звичай розповсюдився на сусідні країни — Австрію, Нідерланди, Чехію, Словаччину, Польщу, звідки він, ймовірно, перейшов на українські землі. Це підтверджується тим, що в Україні звичай класти дітям подарунки під подушку зберігся передовсім на Правобережній Україні, яка свого часу перебувала під Річчю Посполитою.

В Західній Європі, в часі Реформації, коли засуджувалося шанування святих, в протестантських країнах святий Миколай був замінений новонародженим Ісусом, відповідно, подарунки, саме від його імені, стали даруватися на Різдво Христове. З приходом Контрреформації, традиція дарувати подарунки від імені Миколая відродилася, однак, була вже міцно прив'язана до Різдва. Згодом, образ святого Миколая перестав асоціюватися напряму зі святим, перетворившись в міфічний та комерціалізований образ Санта Клауса.

В Україні подібна практика не прижилася через те, що вона в той час належала Польщі та Росії, традиційно католицькій та православній державах, де ні про яку Реформацію не було й мови.

З приходом на більшу частину українських земель радянської влади, святий Миколай, як і всі інші релігійні символи, був витіснений. Згідно з постановою ЦК КПРС від 1937 року на заміну йому прийшов Дід Мороз, який дарує подарунки на Новий Рік. На Західній Україні, натомість, традиція збереглася, адже ці землі належали СРСР значно менший проміжок часу, за який встигла відбутися лише одна зміна поколінь, чого недостатньо для переривання традиції.

Вікіпедія

субота, 13 грудня 2014 р.

Крим - він ну ні як не рузький

Московитам ("русским") напомнили под чьей плёткой они выросли

"Москва - сакральное место для крымских татар: Девлет Герай вывешивал там свою плетку", - Джемилев.

Лидер крымско-татарского народа Мустафа Джемилев заявил, что Путин выбрал неудачный ход, заявив, что "Крым для России имеет сакральное значение".

Об этом он сказал в интервью Эстонскому Радио 4, комментируя заявление Путина, информирует Цензор.НЕТ со ссылкой на Украинскую правду.

"То, что там крестился Князь Владимир, так он же был Князем Владимиром Киевским. Если когда-то кто-то на нашей территории крестился или еще что-то делал и на этом основании… Тогда Москва тоже для крымских татар очень сакральное место - Девлет Герай (Хан Девлет Герай, совершавший набеги на мокшанские земли), после того, как он захватил Москву, вывешивал там свою плетку в назидание другим", - сказал Джемилев.

"Но мы же не претендуем на Москву, как на наше сакральное место. Одним словом, в политике России наблюдается сильный примитивизм. Но это для внутреннего потребления, за рубежом над ним смеются", - добавил он.

П’ять копійок: Напомню, недорусский "богатырь" Путин с ретивостью бахвального подростка заявил, что "хочет сделать аннексированный РФ Крым "сакральным центром": здесь истоки русской нации". Расеянскому дебилушке, как и его подчиненному народцу и в голову не приходит, что Крым издревле населяли караимы, греки, крымские татары, крымчаки, немцы, армяне, украинцы, цыгане за несколько столетий до того, как на мордовских болотах Кучкового городища (Москва) лягушки начали квакать. А руський (украинский) флот киевских князей и козацкие чайки гетьмана Сагайдачного (к слову, тоже разбившего московитские города и взявший в облогу Москву) задолго до появления московских варваров на полуострове побеждали византийские (затем османские/турецкие), румынские и болгарские флоты. А Крым никогда не был русским. Пора запомнить это московским подордынцам